Avionics Onboard equipment of airplane
У загальному випадку термін АВІОНІКА походить від поєднання слів АВІація та електрОНІКА. Сьогодні обладнання, що застосовується у авіації розміщується не тільки на борту літального апарату (ЛА, ''), проте термін «Авіоніка» застосовується для позначення обладнання розміщеного виключно на борту ЛА.
Значних змін за останні 30 років зазнала структура обладнання авіоніки. Кожен блок авіоніки на боту сучасного літального апарату – це електронно-обчислювальний комплекс, структура компонентів якого має багато спільного з будовою звичного для нас персонального комп’ютера з певними специфічними компонентами. Цифрові канали інформаційного обміну поєднують всі блоки авіоніки у комп’ютеризовану мережу для взаємного обміну даними.
Інтелектуальна система електронної індикації підбирає необхідну для пілотування інформацію для певного етапу польоту та відображає її на широкоформатних дисплеях у кабіні.
Під час вивчення дисципліни «Авіоніка (Обладнання повітряних кораблів)» здобувачам вищої освіти освітнього рівня «Бакалавр» за спеціальністю 272 «Авіаційний транспорт» пропонується ознайомитись з основами побудови обладнання авіоніки сучасного літака цивільної авіації, зрозуміти взаємозв’язки між компонентами авіоніки та вивчити функціонування сучасних цифрових систем авіоніки, що використовуються для навігації і пілотування літака.
Лабораторні роботи спрямовані на формуванні у здобувачів практичних навичок взаємодії з обладнанням авіоніки літака цивільної авіації. Зокрема, лабораторна робота 1 знайомить з блочною концепцією побудови авіоніки та пропонує практичні вправи з певними системами такими як бортове далекомірне обладнання (DME, ''), приймач системи посадки (ILS, ''), системи раннього попередження про наближення землі (TAWS, ''), автоматичного радіокомпасу (АРК) та бортового метеорадіолокатора.
Лабораторні роботи 2 та 3 дозволяють сформувати навички взаємодії з обчислювальною системою літаководіння GNS-XLS та бортовим пілотажно-навігаційним комплексом (GTN 625, GTN 635, GTN 650, GTN 725, GTN 750). Після засвоєння теоретичного матеріалу пропонується застосувати набуті навички для програмування реально-існуючого плану польоту літака відповідно до заданого варіанту у спеціалізованих програмних комплексах моделювання бортового обладнання.
Лабораторна робота 4 пояснює принцип роботи системи попередження зіткнень літаків у повітрі, та вимагає від здобувачів чіткого розуміння принципів функціонування системи TCAS II v 7.1. Особливо важливою дана робота є для здобувачів освітньо-професійної програми «Обслуговування повітряного руху», оскільки від чіткого розуміння повітряного стану, логіки функціонування системи та взаємодії з пілотом залежить безпека повітряних перевезень. Від здобувачів вимагається чітке знання команд, що видає система в залежності від сценарію повітряної обстановки. Практичні навички роботи з системою TCAS здобувачі отримують під час виконання вправ на моделюючому роботу системи програмному забезпечені.
Лабораторні роботи 5 та 6 розкривають принципи функціонування системи попередження наближення землі у різних режимах. Здобувачам пропонується провести лабораторне дослідження сигналів системи у різних сценаріях на спеціалізованому лабораторному стенді СРПНЗ-2000 (наявному у лабораторії Авіоніки в аудиторії 11.320 Національного Авіаційного Університету) та практично дослідити функцію TAWS закладену у пілотажно-навігаційному комплексі GTN на спеціалізованому програмному забезпечені.
Лабораторні роботи розроблені відповідно до програми дисципліни «Авіоніка (Обладнання повітряних кораблів)» для закріплення та поглиблення знань та умінь, набутих студентом у процесі засвоєння теоретичного матеріалу модуля 1 «Принципи побудови систем авіоніки» та модуля 2 «Авіоніка літака цивільної авіації».
950
Refereed Journal Publications (82), Refereed Conference Proceedings (93), Peer-Reviewed Articles, Published in Local Journals (43), Theses (58), Author's Licence (30), Patents (5), Books and Chapters (26), Full List of Publications (337), Co-authors, Co-author Network, Template of Ministry of Education and Science, Metrics in Scholar Databases


